Nataliya Batrakova

Світлої пам’яті Героя Майдану ВАСИЛЯ АКСЕНИНА,
що прийняв мученицьку смерть за нас і Україну

А він був простий, без регалій, чоловік. Мав дружину й два сини.
Був свідомий сучасних реалій.
І любив, мабуть, Україну.

В інтернеті сиділи мільйони, а під кулі ішли одиниці.
Ці, останні, були герої.
Першим – страшно було за сідниці.

А він міг не піти, і не впасти там, де снайпери й крові калюжі.
Він не вмів ні збрехати, ні вкрасти.
А він просто не був байдужим!

Чуйним братом був. Добрим татком. Чоловіком найкращим. Сином.
Все умів.
Невеликі мав статки.
А ще він любив Україну…

Він не мав ворогів і страхів.
Сам будинок зладнав по цеглині.
Для душі мав сад, повний птахів.
І робив добрі справи щоднини.

Благородними не всі звуться.
Перевірка – одна година: місяць лютий, Інститутська.
Він був там замість свого сина.

А тепер…Як нам жити з цим горем? Чим утішить його родину?..
«Вічна слава» шептати хором.
І молитись за Україну.

І простіть нас, усі Герої, що стояли за нас до загину.
Тепер мусим не здатись без бою.
Як Василь – за свою Україну.

І чекатиме вічно дружина.
І синами продовжиться справа.
Дорога ціна волі країни.
Не забудьмо.
Героям – слава!
Автор Ольга Киналь.